Кілька місяців тому співробітник ІНФОЛАЙФа наткнувся у громадському транспорті на соціальну рекламу щодо збереження виду тварин – кота лісового (Felis silvestris), одного з 5-ти видів роду, який проживає в Україні, де його визначено як рідкісного ссавця, що підлягає охороні.
Передусім збентежила кількість особин даного виду, які мешкають на території України, зазначена у рекламі (400 особин, – ред.). Журналіст направив офіційні запити до Держлісагентства та Міністерства екології та природних ресурсів. Варто зазначити, що запит щодо лісового кота оброблявся міністерством три тижні. Наприклад на аналогічний запит щодо сірого вовка журналісту видання відповіли протягом доби. Як висновок – інформацію для відповіді на запит довелося шукати, а отже питання збереження червонокнижного виду не є нагальним у міністерстві.
Однак, ми отримали досить вичерпну відповідь за підписом заступника міністра В.Ю Полуйка. Зокрема, стало відомо, що станом на 2017 рік на території України нараховується 1264 особини кота лісового, виду, занесеного до Червоної книги України.
За інформацію міністерства, вид поширений в Українських Карпатах, на Закарпатті (Виноградівський, Берегівський, Воловецький, Тячівський, Перечинський райони), невелика популяція кота лісового виявлена в Чернівецькій області (Сторожинецький, Глибоцький райони), на Волині, в Одеській області, а також вид виявлено в Миколаївській області і навіть на Черкащині.
У Мінприроди відсутня інформація про факти розмноження виду в зоопарках України, однак у зоопарках Європи вид розмножується.
Природними ворогами і конкурентами виду є рись, лисиця звичайна, вовк, куницеві, бродячі собаки, великі хижі птахи. Значної шкоди чистоті виду завдають бродячі коти, які, паруючись з дикими, дають гібриди.
На питання журналіста, чи є заказники чи заповідники для кота лісового в Україні, у міністерстві відповіли “відпискою”.
Однак жодної інформації, наприклад щодо місця знаходження заказників і кількості особин, які в них перебувають, у міністерстві не надали.
Справка:
Felis silvestris загалом подібний до свійського кота, але відрізняється дещо більшими розмірами (довжина тіла до 90 см) і відносно коротким притупленим хвостом, покільцьованим кількома (частіше 3-4) темними смугами. Кінчик хвоста чорний. Підошви лап чорні. Очі блакитні або сірі. Ринарій червоно-рожевий (кольору «сирого м’яса»). Череп крупний, довжиною 90-110 мм, звичайно без носового прогину.
Єдиний представник роду Felis у фауні України, один з 4 видів цього роду, відомих у світовій фауні. Схрещується зі свійськими котами.
Селиться в горах, у глухих дубових, дубово-грабових, букових і мішаних, рідко ялинових лісах (висота 300–900 м), у плавнях в очеретяних заростях, часто влаштовує лігва на плавучих острівцях.
За даними Вікіпедії, в Україні карпатська популяція сягає чисельності 300–400 особин, на Поділлі — кілька десятків особин. Є одиничні особини в плавнях Дунаю та Дністра. (Однак данні Міністерства екології та природних ресурсів щодо 1264 особин трохи заспокоюють, – ред.)
Причини зниження чисельності виду – інтенсивне вирубування лісу, різке скорочення площ старих листяних лісів, особливо дібров, створення штучних лісових насаджень і активне рекреаційне використання лісів, знищення особин виду під час відстрілу бродячих домашніх котів, застосування мисливських капканів. Серед несприятливих кліматичних факторів важливе значення має глибина снігового покриву.
Веде прихований спосіб життя. Селиться поодинці. Активний у сутінках та вночі. Теплолюбна тварина. Водиться в місцях, що добре прогріваються сонцем, з густим травостоєм, старими дуплистими деревами, в чагарнику. Виводкові лігва влаштовує в дуплах дерев, розколинах скель, під купами сушняку і колод, у норах борсука та лисиць, зрідка — на горищах лісових будинків, в очеретяних заростях. Живиться переважно мишовидними гризунами, рідше птахами, плазунами, у крайніх випадках — трупами тварин. Самка раз на рік (квітень — травень) після 63-68 денної вагітності народжує 2-4 (зрідка 5) сліпих малят, які тримаються біля неї до вересня — жовтня.
Занесений до Червоної книги Української РСР (1980), Червоної книги України (1996, 2009). Охороняється кіт лісовий в заповідниках Карпатському біосферному, Дунайському біосферному, заповідниках, у Карпатському національному природному парку. Як вид, що підлягає особливій охороні, включено до списку CITES та Бернської конвенції.
Для збереження кота лісового необхідно заборонити відстріл бродячих свійських котів у місцях існування виду, інтенсифікувати боротьбу з браконьєрством та посилити контроль за дотриманням правил утримання псів; створити заказники в місцях розмноження виду.
А ось, що нам відповіли на той самий запит у Державному агентстві лісових ресурсів України:
“Відповідно до статті 33 Закону України “Про мисливське господарство та полювання”, відстріл та відлов вовків, бродячих собак і котів, сірих ворон здійснюється мисливцями під час полювання на інші види мисливських тварин. Відстріл та відлов перелічених тварин , а також вовка і лисиці не в мисливський сезон або в заборонених для полювання місцях здійснюється мисливцями за дозволом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, а в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду – за дозволом обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, за письмовою заявою користувача мисливських угідь.
Добування вовків, лисиць, єнотовидних собак, бродячих котів і собак, сірих ворон належить до службових обов’язків працівників, уповноважених здійснювати охорону мисливських угідь, і здійснюється без спеціального на це дозволу протягом року”.
Отже, можна зробити висновок, що природоохоронна діяльність все ж дає позитивний результат, адже за останній час кількість особин кота лісового зросла з умовних 400 до 1264 особин, підрахованих Мінекології. Однак, вид все ще є таким, що підлягає особливій охороні.
Нагадаємо, стало відомо, у яких областях України можна зустріти вовка чи шакала.
Для ІНФОЛАЙФа
