Останнім часом в Україні дуже почастішали випадки тероризму. І буквально кожного тижня вся країна слідкує то за захопленою маршруткою, то за пригодами лісового втікача. Ба, навіть сьогодні не обійшлось без захоплення заручників та погрози вибуху.
Проте, не потрібно бідкатись і скаржитись на буремний час. Такі події відбувались завжди. Сьогодні згадаємо, як у 1925 році в Києві одна банда взяла в заручники цілу лікарню. Спойлер: там все закінчилось добре.
Отже, у 1925 році ситуація в Києві була досить непевною. Багато разів змінювалась влада, через що місто було ареною бойових дій. Були бурхливі післяреволюційні часи. А зміни режимів завжди несуть з собою певні організаційні труднощі. Стару, ще царську поліцію люстрували, а нові кадри радянці навчити ще не встигли. Українцям добре відома ця проблема.
А це ж золота жила для бандитських угрупувань. І в Києві діяла банда Ваньки Золотого. Хлопці грабували магазини і каси Державного банку.
От одного ранку на Бібіківському бульварі (тепер це бульвар Шевченко) поліціянти зупинили декількох підозрілих чоловіків для перевірки документів. А то виявились члени банди Золотого. Вони не збирались щось доводити правоохоронцям і просто почали втікати.
Спершу їх шлях лежав до Ботанічного саду. Однак сховатись не вдалось, і злочинці забігли у невеликий будинок поблизу.
А це виявилась Університетська лікарня. Вона, до речі, працює і зараз. Це клінічна лікарня № 18.
Але повернемось до подій майже сторічної давнини. Згідно з пояснювальною запискою доцента-терапевта, чоловіки побігли на горище, і заблокували двері.
Весь персонал лікарні, пацієнти, студенти мимоволі виявились заручниками. Бо ж, на відміну, від київського сучасного терориста, ті мали багато зброї та вибухівки. І нею довгий час успішно оборонялись від правоохоронних органів.
Є декілька версій того, як розгортались справи далі. В газеті «Пролетарська правда» писали, що одного терориста поранили, і він вимагав до себе медсестру, щоб зробити перев`язку. Поліцейські казали, що зволікали зі штурмом, через те, що бандити були серед пацієнтів, і могли їм зашкодити.
Спецоперація по звільненню лікарні тривала до тих пір, поки в бандитів не закінчилась вибухівка та набої. Встановлені імена зловмисників. Це були Василь Опойко та Михайло Волков.
Василя вбили при затриманні, а Волков здався поліції. Проте пізніше він намагався втікти і теж був убитий. А лікарня продовжила працювати без змін вже наступного дня.
Ось такі теракти були майже сто років тому.
Автор: Марина Пєтушкова
для ІНФОЛАЙФ
