Сьогодні, 24 вересня річниця знищення середмістя Києва. В цей день, у 1941 році радянські підпільники підірвали багато будівель на центральних вулицях. Неповторна атмосфера старовинного, інтелігентного, вишуканого Києва була втрачена назавжди.

Серед жертв радянських диверсій Хмарочос Гінзбурга, Кінний цирк Крутікова, Поштамт, Гранд-готель, біржа, багато маєтків та особняків.

Також був знищений Успенський собор. Про нього варто згадати окремо. По-перше, його підірвали дещо пізніше – у листопаді 1941 року. А по-друге, досі точно невідомо, хто скоїв цей цинічний злочин проти української культури.
Але спершу трохи історії цієї старовинної святині.
Успенський собор, головний соборний храм Києво-Печерської Лаври був зведений у 1073 році. Ініціатором виступив Феодосій Печерський, а меценатом – князь Святослав Ярославович. Роботи тривали три роки.
Є легенда, що в бригаді будівельників були греки. Мовляв, Діва Марія прийшла їм у сні, показала яким має бути майбутній храм та відправила працювати у Київ. Однак, ніяких підтверджень, що греки приймали участь, немає.
Доля собору була досить важкою. У 1230 році в Києві був землетрус, у 1240-му – навала хана Батия. Успенський собор було розграбовано та понищено. Через два століття, у 1470 році собор відбудували. Але у 1482 до Києва навідались кримські татари на чолі з ханом Менглі-Гіреєм і знов мали справи до християнського собору.
Його знов відновили. І за часів великого князівства Литовського саме в там були могили литовської та київської знаті.
Пожежа 1718 року трошки зачепила Успенський собор. Але вже через 10 років його знов відбудували, та ще й розширили та прикрасили у стилі характерного для того часу українського бароко.
І вже у такому вигляді храм стояв до Другої світової війни.
3 листопада 1941 року о 14:30 на весь Київ пролунала серія вибухів. А коли кияни отямились, то виявили, що від старовинного Успенського собору лишились лише руїни.

Є декілька версій, хто ж винен у руйнування святині: радянці, чи німці.
На користь радянської теорії говорить той факт, що саме червоноармійські підпільники зруйнували Київ 24 вересня. І вони цілком могли підкласти вибухівку і в Успенський собор. Тим паче, що за декілька днів до вибуху на території Лаври виникали пожежі.
Режисер Олександр Довженко теж притримувався цієї версії. Він приїхав до Києва саме у листопаді 1941 і опитав багато людей. Він потім написав в своєму щоденнику: “Не німці знищили центр нашої знівеченої столиці, а ми самі… І Лавру висадили в повітря”.
В кінці 80-х років у радянських ЗМІ з`являлись сенсаційні спогади підпільників, що брали на себе відповідальність за руйнування собору. Мовляв спершу вони намагались скористатись радіокерованою бомбою, потім електродетонаторами, і нарешті особисто підпалили бікфордів шнур. Їх справжньою ціллю був президент Словакії Йозеф Тісо. Він якраз оглядав собор в цей день. Але замах на президента не вдався, а ось будівля була знищена.
Версія друга: Успенський собор підірвали німці. Саме так стверджували радянці та особисто В`ячеслав Молотов. Мовляв, зранку 3 листопада німці примусово евакуювали всіх мешканців прилеглих до Лаври кварталів. Ніби знали, що згодом пролунає вибух. Але документальних підтверджень, що саме нацисти це зробили – немає.
Є ще одна версія, вона певним чином об’єднує перші дві. Радянці замінували, а німці підірвали.
У спогадах лейтенанта 11 взводу спецпризначення Татарського є епізоди про мінування Музейного містечка у Лаврі. Німці знайшли вибухівку і частину знешкодили. Як і в ситуації з Будинком Вчителя.
Однак витягнути бомбу з-під Успенського собору було надто важко, і вони вирішили здійснити контрольовані вибухи.
Як було насправді, нині не відомо. Але з упевненістю можна сказати одне. Старовинний український храм зруйнували окупанти.
Його, звісно, потім відбудували. Але вже у незалежній Україні. Відкриття відновленої святині відбулось 24 серпня 2000 року. Роботи з його оздоблення тривають дотепер.
Автор: Марина Пєтушкова
для ІНФОЛАЙФ