В Києві до послуг містян є багато розваг. Різноманітні парки, ТРЦ, атракціони, квести, концерти, фестивалі – всього не перелічиш. У дореволюційні часи такого різноманіття не було. Але тоді кияни теж не сумували. Оскільки вони мали унікальну можливість політати на дирижаблі. Причому, він носив дуже красномовну назву «Київ».
Автором цього технічного дива був інженер-конструктор Федір Фердинандович Андерс. Він народився у Києві у звичайній робітничій родині. Андерс спершу вчився у реальному, а потім у землемірному училищі.
Талановитий юнак вступив до Київського товариства повітроплавання. Авіатори в Києві на початку XX століття були справжніми фанатиками своєї справи, геніями, сміливцями. Федір Андерс почувався там, як риба у воді. Чоловік швидко завоював повагу як талановитий конструктор. І навіть видав у 1910 році брошуру «Як самому збудувати аероплан».
Але справжньою пристрастю Федора були дирижаблі. Щоб навчитись створювати ці величні, фантастичні конструкції, він навіть їздив до Німеччини на підприємство генерала Цеппеліна.
І у серпні 1911 року над Києвом злетів дирижабль, сконструйований Федором Андерсом. Причому конструктор не лише вкладав власні кошти, але й самотужки зробив левову частину роботи.
Яким був дирижабль «Київ»?
Варто зазначити, що це був перший у Російській імперії дирижабль цивільного призначення. Андерс будував транспорт не для російських загарбницьких дій, а для розваги.
«Київ» був дирижаблем м`якої конструкції. Тобто не мав каркасу. Довжина сягала 35,5 метрів, а обсяг оболонки дорівнював майже 900 кубічних метрів. Також він мав один двигун на 25 кінських сил. Маленький, компактний дирижабль. Звісно, в порівнянні з гігантами, що тоді літали.
Ось як про нього писали в газетах:
«Дирижабль имеет объём 890 м³. На нëм установлен мотор „Анзани“ в 25 лошадиных сил с водяным охлаждением. Длина баллона 51 аршин, а ладьи, подвешенной к баллону, — 25 аршин. На одной стороне лодки установлены мотор и другие механические приспособления, а на другой — небольшая металлическая корзина для пассажиров»
Але «Київ» вмів багато. Він розвивав швидкість до 40 км/год і міг підняти 5 людей (механік, аеронавт та три пасажири).
Вперше в київське небо дирижабль Андерса піднявся у серпні 1911 року. Федору Фернандовичу з сином та механіком вдалось піднятись на висоту 1000 м. Пілоти хотіли підлетіти до місця, де проходили маневри Київського військового округу. Задум не вдалось втілити в життя через перебої з двигуном. Тим не менш, дирижаблю вдалось пролетіти 120 км на вільному польоті.
Дебют, в цілому, вдався. І вже скоро дирижабль «Київ» почав катати людей над терасами Купецького саду (зараз Хрещатий парк). Причому, місцеві акули бізнесу оцінили новинку і почали розміщати на дирижаблі свою рекламу.
За декілька місяців майже 200 киян подивились на Київ з висоти пташиного польоту. У жовтні того ж 1911 року Андерс здійснив рекордний політ по маршруту Купецький сад – Куренівський аеродром – Вишгород – Київ.
Дирижабль тішив містян цілий рік. На жаль, не варто забувати, що це досить небезпечний вид транспорту. 12 серпня 1912 року відбувся останній політ «Києва». Він здійснив переліт до міста Остер на честь відкриття стадіону «Спортивне поле». Наступного дня, коли потрібно було повертатись до Києва, загорівся двигун. Повітряний човен був повністю знищений вогнем. На щастя, людських жертв не було.
Історія дирижаблю «Київ» закінчилась. Але Федір Андерс був впертим. І вже скоро він представив Товариству повітроплавання новий проект. Це був дирижабль – амфібія наступного покоління «Київ 2». Він мав піднімати на борту 12 людей, і при потребі опускатись на воду та плисти, як корабель.
На жаль цей проект Федір Фердинандович вже не встиг реалізувати, не вистачило грошей та й нестабільна політична ситуація в Києві стала на заваді.
Цікаво, що вищу освіту в Київському політехнічному університеті конструктор отримав вже за радянців, у досить таки зрілому віці. Йому було за 50, коли вступив на заочну форму навчання.
У 1921-1924 роках чоловік Москві розробляв проект дирижабля з пасажиромісткістю 100 людей. Однак цей проект теж лишився лише на папері.
31 травня 1926 року Федір Андерс раптово помер, так і встигши втілити в життя свої неймовірні, сміливі проекти. Могила київського генія повітроплавання знаходиться на Байковому кладовищі.
Автор: Марина Пєтушкова
для ІНФОЛАЙФ