Чи були ви на вулиці Нагорній у Києві? Вона знаходиться на Татарці, і не надто відома. Але, все ж варта уваги.
Уявіть вузенький тротуар, звичайна безладна забудова. Це коли сучасні багатоповерхівки стоять поряд з радянськими будівлями. Одні з них мають архітектурні прикраси, інші – повністю стандартні. Вулиця тіниста завдяки старим деревам. Десь стоять парасолі вуличної тераси невеликого кафе. Трохи розбитий асфальт, нічого дивного. І от на такій звичайній, тихій, досить типовій вулиці стоїть будинок, що не вписується.
Він вибивається із загальної картини. Цей дім з претензією. Невеликий, одноповерховий, але зі своїм характером, стилем. Парадний вхід виділено ризалітом, який переходить у великий аттик з круглим горищним вікном. До дверей ведуть великі сходи у формі підкови, з бетонними балясинами у вигляді невеликих колон. На тихій Нагорній вулиці сховався типовий маєток у стилі модерн.
Колись у дворі стояв невеликий фонтанчик зі скульптурою. У далекому 1909 році, коли будинок був зведений, він мав вітальню площею 31 кв. м., п`ять житлових кімнат, приміщення для служниці, кухню та вбиральню. Тепер там дві квартири.
Тобто, насправді це було зручне, комфортне та красиве житло для заможної родини. Хто ж був володарем цього маєтку?
Цей дім для себе побудував барон Воронцов. Це, до речі, родич того Воронцова, що володів палацами в анексованому Криму. Цікаво, що барон власноруч спроектував свій будинок. Про це говорить клеймо на дверях та замках «Придворные исполнители барона Б. В. Воронцова, рисунок заявлен».
Щоправда власнику будівлі недовго довелось насолоджуватись своїм житлом. Вже у 1918 році будинок націоналізували радянці. І у 1920 році там був влаштований сиротинець.
У 1956 році маєток був подарований родині Мирослава Саноцького. Це, до речі. Безпрецедентний випадок в історії Радянського Союзу, щоб маєтки не забирали, а дарували. Мирослав Лукіч був знаним у Києві лікарем-отоларингологом.
Після смерті власника, дім перейшов у власність до його нащадків.
Насправді, маєтку Воронцова дуже пощастило. Йому вдалось пережити багаторічну окупацію Києва радянцями майже без змін, що є рідкість.
Автор: Марина Пєтушкова
Фото: Роман Пєтушков
для ІНФОЛАЙФ
