В самому серці Києва, у старому місті Кия можна знайти залишки фундаменту старої церкви. Це руїни Десятинної церкви – першого кам’яного храму Київської Русі.
Церква Володимира Великого
У 988 році князь Володимир охрестив Київську Русь. Він не обмежився знищенням язичницьких капищ, а звелів будувати величний храм на честь Пресвятої Богородиці. Існує декілька версій, щодо місця розташування святині. За однією з них, саме там були принесені в жертву Перуну одні з перших християн Іоанн та Федір. Інші дослідники стверджують, що церква була зведена на місці головного язичницького капища. І що навіть недалеко від того капища стояла коштовна статуя Перуна. Язичницький бог мав срібну голову та золоті вуса.
Як би там не було, а князь Володимир звелів звести на території Київського дитинця, недалеко від княжих хоромів перший православний храм у місті. Для цього, розпорядився передавати десяти частину всіх княжих прибутків на потреби церкви. Звідси і назва, що прижилась в народі – «Десятинна».
Церкву називали 8-мим дивом світу. І це було цілком заслужено. Храм було побудовано з каменю. Вона була прикрашена фресками, мозаїкою, великою кількістю ікон, мармуровим облицюванням. На початку XI сторіччя, храм постраждав від пожежі, однак згодом був відбудований. Десятинна церква стала ще величнішою. Вона мала три приділи: Головний та святих Володимира і Миколая. Згодом при ній відкрили першу в Києві школу. Згадка про це є в «Повісті минулих літ».
Першим настоятелем став Анастас Корсунянин, до речі, саме він збирав церковну десятину.
В Десятинній церкві зберігались мощі Климента I, папи Римського. Також там була княжа усипальниця. Там поховали князя Володимира, його християнську дружину візантійську царівну Анну та братів Ярополка і Олега Деревлянського. Туди ж з Вишгороду перенесли тіло княгині Ольги.
Така багата церква не могла не привертати увагу загарбників. Вона неодноразово була пограбована. Причому, не лише татарами і половцями, але й сином Юрія Долгорукого (росіяни стверджують, що саме він заснував Москву) Андрієм Боголюбським.
Остаточно церкву, збудовану Володимиром Великим, зруйнувала орда хана Батия. Згідно з легендами, церква впала під вагою людей, що намагались врятуватись на її даху. Однак більш вірогідно, святиня зруйнувалась від ударів стінобитних машин.
Чотири століття велична споруда лежала в руїнах.
Заповіт Петра Могили
У 30-х роках XVII століття митрополит Петро Могила ініціював проведення розкопок на руїнах Десятинної церкви. Поки тривали роботи, над південно-західним кутом зруйнованої святині була збудована невеличка церква Різдва пресвятої Богородиці. До речі, там зберігалась одна із найбільш давніх ікон святого Миколая, яку князь Володимир особисто привіз з Корсуня.
В руїнах були знайдені саркофаги княжого подружжя Володимира на Анни. Петро Могила розумів, що не побачить відбудованої церкви за життя, тож склав заповіт, де для втілення цієї мети лишив 1000 золотих.
Роботи тривало довго. У 1824 році митрополит Евгеній Болховітінов видав указ закінчити розчищення фундаменту Десятинної церкви. Справу доручили київському археологу Кіндрату Лохвицькому, у 1826 році до нього приєднався археолог Єфімов. Знахідки вражали. Археологи розкопали залишки мармуру, мозаїки, фресок.
У 1828 році почалось будівництво другої Десятинної церкви. Проект розробив архітектор з Санкт-Петербургу Василь Стасов. Під час будівництва розібрали церкву, побудовану за часів Петра Могили і близько половину старовинного фундаменту. Вартість робіт становила 100 000 золотих рублів.
Новий храм не був схожий на будівлю князівської доби. Він був побудований у російсько-візантійському стилі. Освячення другої Десятинної церкви відбулось у 1842 році.
Думки киян щодо нового храму розділились. Одним вона подобалась, інші – вважали її надто пишною.
Кінець історії про Десятинну цервку
Проте ми можемо милуватись тією будовою лише на старовинних фотографіях. Тому що у 30-х роках XX століття радянська влада зруйнувала храм. Все, що було цінного – вивезли в невідомому напрямку.
В центрі міста виник пустир з залишками фундаменту. У 1936 році руїни остаточно розібрали на цеглу.
У лютому 2005 президент Віктор Ющенко підписав указ, щодо проведення нових археологічних досліджень фундаменту старовинної церкви. Зараз на площі перед музеєм історії України можна побачити результати тих робіт.
Автор: Марина Пєтушкова
для ІНФОЛАЙФ
