Знищений Київ. Легендарний Миколаївський міст, знищений більшовиками

Київ неможливо уявити собі без мостів через Дніпро: Північний, Південний, міст Патона, Дарницький, Гаванський, Метро. А давайте згадаємо про найперший, дуже гарний і технологічно революційний міст. Зараз він зруйнований, лише біля мосту Метро є залишки опорних конструкцій. Мова йде про Підвісний Миколаївський міст.

 

Європейський рекордсмен

Автором першого моста через Дніпро був уродженець Ірландії, інженер Чарльз Віньоль. До речі, саме він є автором сучасної конструкції залізничних рейок.

Металеві складові частини були виготовлені в Бірмінгемі. Пізніше їх відправили до Ліверпуля, звідти на 16 човнах до Одеси. До Києва ці конструкції доставляли на волах.
Місце було вибране не випадково, там раніше була переправа – плавучий Спаській міст. Проект затвердив особисто Микола I, на його честь міст отримав свою назву.

30 серпня 1848 року в районі впадання річки Чорторий в річище Дніпра, навпроти Аскольдової могили відбулося урочище закладення першого каменю у фундамент.
Процес будівництва був організований ґрунтовно. Перед початком робіт на березі Дніпра побудували робітничі бараки. На будівельний майданчик прибув особисто Чарльз Віньоль з синами для безпосереднього керівництва роботами. Загальна вартість мосту склала 3,5 мільйони рублів.


Мостове полотно мало довжину 776 метрів. Загалом вся конструкція мала вагу сто тисяч пудів, а одна ланка в ланцюзі важила 192 кг. Міст тримався на п’яти опорах, облицьованих гранітом. Там були встановлені своєрідні портали у вигляді напівкруглих арок з вежами. Полотно мосту складалося із балок, закріплених до ланцюгів за допомогою металевих прутів. Основою для проміжних опор слугував бетонний масив, закладений в ґрунті у котловині.


Архітектурна пам’ятка

Миколаївський міст був освячений 28 вересня 1853 року, одночасно з пам’ятником святому Володимиру Хрестителю. Це був один із найдовших підвісних мостів в Європі, став довшим ніж знаменитий міст Сечені в Будапешті. І він став єдиним у світі шестрипролітним переходом через водний простір. До речі, за мостом закінчувалася територію Київської губернії і починалась Чернігівська.

Це була справжня архітектурна перлина Києва. У 1851 році точну срібну копію споруди виставили на Всесвітній виставці у Лондоні в кришталевому палаці архітектора Пекстона. Деякі вчені вважають, що саме Миколаївський міст став прообразом Бруклінського мосту через Іст-Ривер, що був побудований у Нью-Йорку у 1883.


Постійний рух по мосту був дозволений у 1855 році. За проїзд потрібно було платити: 20 копійок за однокінний екіпаж, і 40 за двокінний.

Для пропуску човнів міст був обладнаний розвідною секцією біля правого берега. Поворотне коло приводили в рух чотири людини. Вона була потрібна навесні, коли рівень води в Дніпрі піднімався.


До кінця XIX сторіччя Дніпро дещо обмілів в районі розвідної секції. Крім того, вона була в ширину лише 50 футів (трохи більше 15 метрів). Ці два фактори заважали розвитку річного судноплавства. Тому вирішили реконструювати підвісний міст. Проект розробив київський інженер Аполлон Лосський.


Після проведених робіт розвідна секція стала стаціонарною, висота арки центральної опори збільшилася на 3,4 метри. На початку ХХ сторіччя були створені Русанівські мости як продовження Миколаївського. А у 1912 році по Підвісному мосту почав їздити бензотрамвай.

Руйнування

В середині 1920 року велись кровопролитні бої за Київ між радянськими та польськими військами. 9 червня перший від правого берега проліт був підірваний відступаючими польськими частинами. Розрив ланцюгів призвів до руйнування всієї конструкції. У 1921 році залишки ланцюгів підірвали загони НКВС, оскільки вони заважали судноплавству. Миколаївський міст був знищений.
Протягом декількох років кияни користувалися тимчасовим дерев’яним мостом.

Міст Євгенії Бош

Тимчасовий варіант був не практичним, не зручним та не надійним. І після 1921 року розглядали різні способи відновлення мосту. Однак реконструювати підвісну конструкцію було неможливо. Оскільки не було технічної можливості підняти з Дніпра затонулі ланцюги.

У 1924 році Євген Патон запропонував новий проект мосту. Він вирішив відмовитись від підвісної форми кріплення. Оскільки, вона була визнана ненадійною. Пошкодження в будь-якому місці могло загрожувати руйнуванням всього мосту. Євген Оскарович запропонував побудувати міст на залишках опор Миколаївського мосту. Будували по балковій схемі.

Новий міст був створений із двотаврових балок, що лишились після розбору стратегічних шосейних мостів київського району у 1919. Роботи тривали 10 місяців. На чолі будівництва стояли Березін та Ендіміонов.

Металеву конструкцію зібрали всього за 85 днів. Проте, її вага становила 250 тисяч пудів.

Урочисте відкриття відбулось 10 травня 1925 року. Міст назвали на честь революціонерки Євгенії Бош. До речі, ця жінка покінчила життя самогубством за декілька місяців до закінчення будівництва моста.


Історія конструкції, створеної Патоном, була короткою. Вже на початку Другої світової війни, у 1941 році міст був підірваний червоноармійцями, які покидали Київ.

Опори стояли до 1960-го року. Їх використовували для ліній електропередач.
Коли будували міст Метро, залишки зруйнованого мосту Євгенії Бош були підірвані.

Залишки опор біля мосту Метро

Таким чином, перший міст через Дніпро, найдовший підвісний у Європі, напрочуд гарний, вишуканий, уособлення генія технологічної думки того часу був зруйнований. Причому двічі.

Помилуватись ним тепер можна лише на старих фото.

Автор: Марина Пєтушкова 

для ІНФОЛАЙФ

Інші статті автора

загрузка...
Загрузка...

Реклама

загрузка...

Поширюйте матеріал

Загрузка...