Що ви знаєте про Хрещатик? Є загальновідомі факти. Ну, наприклад, що це одна з найкоротший головних вулиць міста у світі. Чи що у 1941 році радянські підпільники підірвали середмістя Києва, в тому числі і Хрещатик. Тому сучасна версія вулиці була створена вже у післявоєнні часи.

Є незвичні факти. Наприклад, що у дореволюційні часи від рогу Прорізної до Думської площі (нині Майдан Незалежності) по стороні з парними номерами будинків порядні жінки ходили лише з чоловіками. А якщо жінка ходила сама – то це була представниця прадавньої професії. А ще на місці, де зараз «Уніан» знаходився ювелірний магазин Йосифа Маршака. Там можна було придбати не лише класичні ювелірні прикраси, але й досить екстравагантні, такі як ланцюжок для годинника у формі скелета.

Але з чого починався Хрещатик? Коли почалось перетворення звичайної вулиці на центр ділового та світського життя міста?
У 1797 році сталась подія, що змінила долю Хрещатика. Контрактовий ярмарок був перенесений з Дубно до Києва. Чому це має значення? Бо під час Контрактів місто ставало іншим, кількість мешканців збільшувалась в декілька разів. Зі всіх куточків країни до Києва їхали багаті поміщики, купці просто любителі гарно розважитися. Під час ярмарки витрачались шалені кошти. Заробляли не лише купці, але власники квартир, митці, музиканти, художники, ремісники, шинкарі – кожен, хто хотів, вмів і мав бажання – міг отримати прибуток.

Хрещатик почали забудовувати. І на початку 19 століття першим, хто придбав там садибу, став Онуфрій Головиниський. Це був поважний пан. Київський і Богуславський повітовий маршал, виконувач обов`язків київського губернського маршала, власник кількох сіл у Київській губернії, колезький радник – вже сам перелік його посад займає достатньо часу.
Отже, Онуфрій Головинський придбав садибу під стінами Старокиївської фортеці. Там він збудував собі палац. Так, на відміну від сучасних багатіїв з довгим переліком посад, тоді не ховали свої маєтки за великими парканами з металевим дротом на верхівці, а будували їх прямо в центрі Києва.
Маєток мав два поверхи, був збудований у стилі класицизму та неоампіру. Фасад прикрашали іонічні колони, вінчав все трикутний фронтон. Для прислуги було збудовано два флігелі, один з яких був відданий музикантам. Головинський мав свій власний оркестр, що складався з кріпаків.
Це був перший мурований будинок на Хрещатику, і саме з нього почалась забудова вулиці. Проте, він, як і багато інших споруд того часу, не зберігся.
Вже у 1829 році дім став власністю міста і там розмістився шпиталь для полонених турків, наступного року його зайняла інтендантська служба.
Пізніше, у 1849 році в приміщенні маєтку відкрилась Київська поштова контора. На подвір’ї почали з’являтися карети та диліжанси. Далі більше, на другому поверсі була влаштована перша в Києві телефонна станція на 60 номерів. І саме в цьому будинку був встановлений перший в місті таксофон. Це сталося у 1891 році.
Поштова і телефонна служба стрімко розвивались. Технічний прогрес змушував до пошуку все нових приміщень. І скоро маєтку Головинського стало недостатньо. У міській думі порадились і вирішили збудувати для такої перспективної справи нове приміщення. Планувалось створити велику будівлю з операційними залами і телефонною станцією. Це завдання було доручено знаному у Києві архітектору Олександру Кобельову. Його будівлі ви точно бачили. Це Нацбанк, вокзал в Козятині, головний корпус НПУ.
Літом 1914 року перший цегляний будинок Хрещатика розібрали. Будівництво просувалось швидкими темпами. Але на заваді стала революція. До 1917 року був зведений 4-поверховий дім. Та й усе.

У 1936 році вже в радянські часи було створено будинок зв`язку. Але вже скоро він був знищений. Все у стилі Миколи Гоголя: «Я тебе породив, я тебе і вб`ю». Радянські архітектори збудували, радянські ж підпільники підірвали.
Зараз на місці маєтку Головинського знаходиться Держкомітет телебачення і радіомовлення України.
Ось з цього місця на початку 19 століття і почалася історія Хрещатика.
Автор: Марина Пєтушкова
для ІНФОЛАЙФ