Перебуваючи у Луцьку, журналіст ІНФОЛАЙФа звернув увагу на занедбаний стан доволі відомої пам’ятки архітектури національного значення — луцької синагоги.
Збудована у 1629 році в стилі ренесансу, Велика синагога Луцька була осередком релігійного, освітнього та громадського центру луцьких євреїв. У зв’язку з тим, що перші синагоги в Луцьку були дерев’яні і, швидше за все, постраждали внаслідок татарської навали у 1617 році, польський король Зигмунд ІІІ дозволив єврейській громаді міста збудувати кам’яну синагогу, яка б виконувала не тільки релігійні, але й оборонні функції:
“Як ми вже дали були Року Божого 1626 дня 5 місяця травня привілей наш на вільне змурування божниці, де раніше стояла стара школа, євреям з нашого Луцька, так і тепер у прихильності до того нашого привілею, отримали певні відомості, що названа божниця костелові отців Домінікан на такій віддалі не перешкоджає і для оборони міста потрібна, дозволяємо її до кінця мурувати, однак тим способом, … щоб протидіяла татарській навалі і костелів тамтешніх висотою не перевищувала“.
За вимогою короля, на південному куті молитовного залу була збудована оборонна вежа з бійницями, де стояла гармата та зберігався арсенал. У 1648 році, під час повстання Богдана Хмельницького, Луцьк знаходився в складі Речі Посполитої та зазнав нападу козаків. Тоді луцька синагога виконувала оборонні функції, але це не завадило козакам взяти штурмом місто.
В 18 столітті була зроблена добудова другого поверху бокових приміщень синагоги. В 1869 році споруда постраждала від пожежі. Відновлювати будівлю почали лише через 15 років.
У 1942 році місто було окуповане німецькими військами. Перед окупацією в місті проживало приблизно 20 000 євреїв. Німці створили на території міста 3 єврейські гетто, все єврейське населення міста було піддане нападу, помешкання та громадські споруди були понівечені або знищені. У серпні та вересні 1942 року близько 17 000 в’язнів гетто були розстріляні.
Внутрішній вигляд синагоги. Зліва – Арон Га-кодеш (шафа для зберігання сувоїв Тори), справа на фото – Біма (стіл для читання священних писань). Наразі все знищено.
Тоді ж в головну синагогу була закладена вибухівка. Поки що достеменно не відомо, в який день відбувся вибух. Було повністю знищено двоповерхові приміщення, місцями – дах молитовного залу, аттик і біму, сильно зруйновало саму залу. Майже не зазнала руйнувань вежа, втративши тільки верхні перекриття. Стіни синагоги були товщиною півтора метра, завдяки чому вони витримали вибух.
Синагога після вибуху
У радянський період ніхто не займався збереженням пам’ятки, тому впродовж наступних 30 років вона повільно руйнувалася від природних явищ і спрямованих людських дій. Внаслідок того, що на цей час будинок був викреслений зі списку архітектурних пам’яток держави, синагога втратила частково збережені після вибуху декоративні елементи та ліпнину.
У 1970 роках комуністи намагалися підірвати синагогу в рамках навчань із цивільної оборони. Дізнавшись про це, головний архітектор області Н. Санжаров повідомив про це у Держбуд, де заборонили підрив будівлі та врятували багатостраждальну пам’ятку.
У 1976-1977 роках синагогу перетворили на спортивний клуб “Динамо”. Саме тоді були остаточно знищені автентичні залишки декору, проте було зупинено руйнування споруди. Також синагозі повернули статус пам’ятки архітектури.
Сучасний стан синагоги більш ніж незадовільний. Це відбувається внаслідок конфлікту інтересів в місті.
Стіна синагоги. Фото – Конкурент
Зараз синагога перебуває у державній власності, проте міська влада ніяк не може визначити орендатора, який би опікувався будівлею. Влада Луцька шукає орендатора держмайна на конкурсній основі. А єврейська громада, яка налічує приблизно 100 людей, просить владу передати їй синагогу в користування. Український політик Ігор Палиця пообіцяв, якщо єврейській громаді передадуть споруду, то він власним коштом відновить пам’ятку архітектури.
А поки це питання вирішується, синагога продовжує проходити іспит часом. Балансоутримувач “Історико-культурний заповідник в місті Луцьку” повідомив журналісту ІНФОЛАЙФа, що питання проведення ремонтно-реставраційних робіт на пам’ятці буде вирішуватися з безпосереднім користувачем об’єкту, який буде визначений на конкурсній основі.
Зауважимо, що окрім оренди на конкурсній основі, законами України можуть бути визначені інші випадки передачі державного та комунального майна в оренду.
Команда істориків та краєзнавців Луцька “Збережемо древній Лучеськ” розробляє проект відновлення культурної пам’ятки як музею і культурного центру та прагне максимально повернути будівлі автентичний вигляд. Також команда вважає, що потрібно відновити справедливість та повернути синагогу єврейській громаді.
На думку фахівців, перед початком реставраційних робіт експерти повинні провести ґрунтовне археологічне дослідження будівлі. Дійсно, підземелля синагоги досі не досліджено, а це представляє великий інтерес для історії міста. А поки єврейська громада та жителі міста бідкаються через занедбаний стан синагоги, влада і далі шукає собі орендаря та розводить руками.
Дмитро Олійник
Для ІНФОЛАЙФ
