На зламі тисячоліть відчайдушні добровольці одіозної парамілітарної формації УНСО забезпечують бойове чергування на лінії розмежування підконтрольних Тбілісі територій Грузії та невизнаної сепаратистської Абхазії.
За фактом, у зоні напруги розгортається повноцінна партизанська війна з цілою низкою прикордонних провокацій з боку Росії. У складі загонів захисників територіальної цілісності Сакартвело опиняється автор роману – Олександр Каскадер. Відтак усе побачене та пережите ним стає частиною видовищного тексту. Після участі у подіях Революції Гідності та бойових діях на Донбасі у складі ЗСУ Олександр Каскадер приймає черенечий постриг та стає одним з мешканців відлюдного скиту Православної Церкви України, розташованого у глухому лісі.
Тож це далеко не єдиний історично-важливий сюжет до якого став причетним автор роману «Вирій», але експорт своїх досвідних спостережень на зовні він вирішив розпочати саме зі спогадів про війну за суверенітет і цілісність братської Грузії. І не випадково, позаяк саме ця гірська держава однією з перших на пострадянському просторі зіштовхнулася з гібридною війною та збройною інвазією з боку Росії, на кшталт тої, яку віднедавна ініційовано нею на українському Донбасі.
Фактом свого існування ця книга заповнює велику прогалину в освітленні кавказьких воєн сучасної доби перед українською аудиторією та спрямована на політико-світоглядну емпатію щодо мужнього грузинського народу.