Які асоціації викликає у вас слово «Чорнобиль»? Катастрофа, радіація, зона відчуження, біда, небезпека, променева хвороба, героїзм… Cписок можна продовжувати дуже довго.
Але Чорнобиль – це не лише атомна електростанція. Це ще місто. Дуже давнє. І, хто знає, якби не катастрофа, можливо туди б водили екскурсії зовсім з іншою метою. Щоб показати не техногенний апокаліпсис, а старовинне місто зі своєю цікавою історією.
Перша письмова згадка про місто датована 1192 роком. Тобто Чорнобилю вже більше 800 років. А назва походить від одного з різновидів полину.
Як і багато інших подібних містечок доби Київської Русі, це виникло біля річок. Завдяки ним воно росло, розвивалось, багатіло. На сході протікала ріка Прип`ять, на півдні – Уж, а з північної сторони – затон Прип`яті.
Таке розташування забезпечувало безпеку, торгівлю, збір мита та розвиток річкового судноплавства. В місцевих лісах полював князь Рюрик Ростиславович.
Пізніше містечко стало частиною Великого Князівства Литовського, а з 1569 – належало до складу Речі Посполитої.
Володарі Чорнобиля блискавично змінювались . За воєводи Андрія Немировича, намісником там був Федько Кисіль. А у 1566 році урядником став полководець Філон Кміта, який до свого прізвища навіть додав слово «Чорнобильський». Пізніше містечко було частиною земель, що належали польським магнатам Ходкевичам.
У 1649 році під Чорнобилем зібралось грізне військо з 10 000 верхівців-повстанців. Ними командував полковник Михайло Станіслав Кричевський. Пізніше військо вирушило на підмогу групі Подобайла, що билась з поляками під керівництвом Януша Радзивілла.
В кінці 18 століття містечко стало частиною Московської імперії, і був частиною Радомисльского повіту Київської губернії.
В ті часи Чорнобиль був єврейським містечком. Хасидську династію там заснував рабин Менахем-Нахум Тверський. В ті часи три четверті населення були хасиди. Але на початку 20 століття все змінилось. Почались єврейські погроми, і у 1920-му році родина Тверського покинула Чорнобиль.
Офіційно статус міста Чорнобиль отримав у 1941 році.
Ще до будівництва ЧАЕС місто отримало риси типового районного центру СРСР. З`явились типові коробки 5-ти поверхівок, стандартні адміністративні будівлі. А разом з тим і універмаг, дитячі садочки, школи, автовокзал.
В центрі міста збудували кінотеатр «Україна», будинок культури,ресторан «Прип`ять», стадіон та парк культури.
Будівництво ЧАЕС почалось у 1971 році. Тоді місто бурхливо розвивалось. Там відкрився чавуноливарний завод, ремонтно-експлуатаційна база Дніпровського річкового пароплавства, медичне училище.
Перший енергоблок запрацював у 1978 році, а пізніше було побудовано ще три енергоблоки.
26 квітня 1986 року повністю змінив життя не лише міста, але й регіону. Однак Чорнобиль був останнім місто, яке евакуювали. 5 травня мешканці назавжди покинули свої домівки.
Проте місто після цього не перетворилось на привид. Спершу, під час ліквідації там був штаб. Знаходились урядова комісія та штаби військових угрупувань. Потім там оселились працівники станції, що працювали по вахтовому методу.
Зараз в Чорнобилі проживають самопоселенці. Там розташований Державний відділ Адміністрації Зони Відчуження та Зони Безумовного Відселення.
Місто не розвивається, але й не вмирає. Воно просто існує, поки існує Зона Відчуження та ЧАЕС.
Автор: Марина Пєтушкова
Фото: Роман Пєтушков
для ІНФОЛАЙФ
