Журналіст ІНФОЛАЙФ отримав аналітичний звіт за результатами опитування мешканців регіону діяльності національного парку «Кармелюкове Поділля». Цей звіт повинен стати складовою аналітичних та наукових робіт, які зможуть надати відповідь щодо необхідності регулювання чисельності вовка.
Фото з мисливцями, які полюють на тварин, час від часу викликають гарячі дискусії у соцмережах. Люди займають протилежні точки зору, але чи є на це питання правильна відповідь?
Журналіст ІНФОЛАЙФ звернувся до фахівців та почув різні точки зору.
Начальник управління мисливського господарства і полювання Іван Миколайович Шеремет вважає, що регуляція потрібна для мирного співіснування вовків та людей.
“Щоб мирно співіснувати з вовками, необхідно регулювати їх чисельність, не можна допускати, щоб який-небудь вид тварин завдавав шкоди людині. Регуляція чисельності вовка заснована на статистиці, яка ведеться таким же чином і в європейських країнах. Там розраховується кількість вовків, при якому популяція не завдає шкоди“, – зазначив спеціаліст.
На корись його позиції є статистика щодо популяції. Попри регуляцію та полювання на вовка чисельність хижаків залишається стабільною, у 98 році популяція становила 2200 голів, 2013 – 2400 вовків.
Іншої точки зору притримуються провідні інженери природних екосистем національного природного парку «Кармелюкове Поділля». У аналітичному звіті вони зазначають, що регулювання чисельності вовка шляхом його відстрілу має бездоказовий характер.
“Ліс є домівкою для вовка, як і будь-якого іншого представника тваринного
світу, процеси регулювання його кількості проводить сама природа. Це за
ідеальних умов. Але в реаліях сучасності можливі збої у природному процесі.
Заклики щодо регулювання чисельності вовка шляхом його відстрілу мають
бездоказовий характер. Необхідне проведення комплексного фахового та
наукового дослідження популяції вовка”, – вказується у документі.
Інформацію щодо відсутності комплексного фахового та наукового дослідження популяції вовка нам підтвердив і Іван Шеремет. Тож достеменно невідомо, чи дійсно потрібна регуляція, чи роль мисливця зможе виконати природа.
Інша назва вовка – пес дикий. Вовк належить до роду пес та родини псових. Колись давно люди знайшли в собі сили приручити диких собак і тепер людина має надійного друга. У мезоліті люди конкурували з собаками та вовками і інколи навіть їли один одного, “ми виживали як могли”. Зараз так само трапляються поодинокі випадки, коли вовк атакує людей, але зовсім не так часто, як це роблять собаки.
Чи не дивно вам від того, що за жорстоке поводження з собакою в Україні законодавство передбачає кримінальну відповідальність з позбавленням волі від шести місяців до 3 років, а мисливство, на якому вбивають диких собак (вовків), які загрожують людині набагато менше, є цілком легальним та не карається законодавством?
Та хіба можуть існувати різні точки зору, у кожній з яких є зневага до життя живої істоти, будь то людина або тварина? Можливо Україні потрібні не дискусії, а спільний інтерес до облаштування парків для вовків, де хижаки не зможуть загрожувати людям та домашнім тваринам, а мисливці – вовкам.
Для ІНФОЛАЙФ
