Цього року через пандемію коронавірусу відмінили фактично всі спортивні змагання у світі. Але це не привід сумувати. Оскільки не можемо вболівати за улюблених спортсменів, можна згадати як проходили змагання раніше. Наприклад, у 1913 році. Саме тоді в Києві провели першу Всеросійську олімпіаду.
Передумовою започаткування державних спортивних змагань стала нищівна поразка російської команди на Олімпійських іграх в Стокгольмі 1912 року. Тоді з 18 країн Російська імперія зайняла 16 місце.
Для того, щоб виявляти найкращих з кращих спортсменів імперії, було вирішено проводити щорічні олімпіади всередині країни. І для першої обрали саме Київ.
Це не дивно, оскільки в 1912 році в Києві працювало 196 спортивних гуртків, де займалось близько 8 тисяч осіб. Були тенісний клуб, яхт-клуб, товариство автомобілістів, Київське шахове товариство. У міській футбольній лізі було 5 команд.
Для того, щоб все організувати на вищому рівні, у 1913 році був створений спеціальний Київський олімпійський комітет. В його складі було 11 представників різних спортивних організацій на чолі з лікарем і тренером Олександром Анохіним. На організацію спортивного свята було виділено 10 тисяч рублів.
Спеціально було збудовано стаціонарний стадіон «Спортивне поле» на Лук`янівці. Він знаходився між сучасними Студентською вулицею та Пилипівським провулком. Згодом стадіон був зруйнований в роки Першої світової війни.
Там була ложа для Vip–персон, вартість всіх інших місць розраховувалася в залежності від їх віддаленості від цієї ложі. За близькість до високопосадовців доводилось платити більше.
Стадіон урочисто відкрили 12 серпня 1912 року.
На церемонію відкриття Всеросійської олімпіади зібралось більше 10 000 глядачів. Змагання тривали з 20 до 24 серпня. Там багато чого сталось вперше: виступили жінки, був проведений марафонський біг та поставлено ряд світових рекордів.
Атлетика
Змагання в цьому виді спорту почалися одразу ж після церемонії відкриття прямо на «Спортивному полі». І, до речі, в програмі було багато дисциплін: бігові дистанції, стрибки в висоту з місця та з розбігу, стрибки в довжину з місця та з розбігу, перетягування канату, гирі, гімнастика та футбол.
В перший день пройшли змагання з метання ядра, потрійних стрибків та бігу на 10 тисяч метрів. До речі, з 21 бігунів, фінішували лише шестеро. Наступний день був присвячений важкій атлетиці.
У фехтуванні змагались військові, та, вперше в країні, – жінки. Ажіотаж викликав також виступ жінок атлеток. Вони бігли дистанцію та стрибали в спідницях. Реакція в суспільстві була неоднозначною, а в деяких газетах написали, що жінкам стрибати непристойно.
Марафон
На київській олімпіаді вперше спортсмени пробігли марафон. До речі, київські газети були досить категоричні, оцінюючи пробіг. Там писали:
«Марафонский бег – это ужас! Это инквизиция! Это просто варварство! Зачем это, ради Бога, бежать 38 верст?! Вы подумайте, автомобили портятся на таком расстоянии. Неудивительно, если человеку бензина не хватит. В древности, когда не было железных дорог и телеграфа, такой бег имел смысл как средство передвижения и сообщения, но теперь при автомобилях, телеграфах, когда не нужны, между прочим, быстроходные вести, такой сумасшедший бег не имеет никакого смысла. Человек лошадью никогда не станет – в этом легко убедиться, побывав на конской выставке. С мотором человек тоже соперничать не может. Что касается пользы для здоровья, то марафонский бег способен только разрушать, а не укреплять его».
Довжина маршруту дійсно складала приблизно 40 км. Стартувати потрібно було рано вранці біля хутора Кайля, що на Житомирській трасі. Далі маршрут пролягав через Житомирське, Брест-Литовське (проспект Перемоги), Кадетське шосе (Повітрофлотський проспект) і закінчувався на «Спортивному полі».
За день до того 15 спортсменів доставили на місце старту і лишили там. Бідолахи провели ніч, хто як зміг.
О 7 ранку марафонці вийшли на старт. Виявилось, що один з суддів забув стартовий револьвер вдома. Тож перший в Києві марафон почався під стартові оплески.
Протягом всього маршруту були встановлені столики з закусками, напоями та пункти перев`язок.
Першим фінішував бігун Максимов з Петербурга – за 3 години і 3 хвилини.
Веломотоциклетний заїзд
Пробіг мотоциклістів та велосипедистів теж був одним з найбільш очікуваних подій на олімпіаді. За декілька днів до змагань всі учасники повинні були принести мотори своїх транспортних засобів на перевірку. Це стосувалось, звісно, мотоциклів. До перегонів допускались двигуни, потужність яких не перевищувала 5 кінських сил. Далі на техніку ставили пломби.
Пробіг починався на 7-му км Чернігівського шосе о третій ранку 23 серпня. Всі спортсмени прибули на старт. Участь приймали 15 велосипедистів та 18 мотоциклістів.
Велосипедисти починали свій шлях по чотири людини кожні три хвилини. А мотоциклісти виїжджали по одному кожні 5 хвилин. Були різні нормативи. Велосипедисти повинні були проїхати весь шлях за 14 годин, а мотоциклісти – за 7.
В контрольному автомобілі, що супроводжував спортсменів знаходились суддя, член спортивного комітету, медик та шофер.
Маршрут пролягав через село Янівка в 20 км від Чернігова, далі потрібно було повернутись в Київ та перед фінішем зробити 20 кіл навколо «Спортивного поля». Загальна довжина перегонів складала 280 км.
Фінішувати змогли 6 велосипедистів та 7 мотоциклістів.
Один велосипедист з Варшави, прямуючи до Києва, наскочив на камінь. Лікарі наклали йому пов`язки на лікті та коліна. Він повільно поїхав вперед, бажаючи просто фінішувати. І, на свій подив, приїхав другим.
А срібний призер мотоциклетних перегонів вже перед фінішем зіштовхнувся з іншим спортсменом. Незважаючи на сильні поранення, він зумів фінішувати, і вже потім втратив свідомість.
Інші види спорту
Матвієвська затока стала ще одним спортивним майданчиком олімпіади. Саме там проходили змагання плавців, парусні та гребні перегони.
Для глядачів було підготовлено два великих пароплави, з борту яких вони могли спостерігати за подіями.
Змагалось 45 найкращих плавців зі всієї Російської імперії. На щастя, вода в Дніпрі була теплою, і спортсмени показали гарні результати.
На військовому стрільбищі, що на Сирці змагалися стрільці.
А в Голосієво, на території сучасного ВДНГ проходили турніри з тенісу. Поряд – кінні змагання.
24 серпня відбулось нагородження переможців.
Через кілька днів, 27 серпня Петро Нестеров над Сирецьким повітроплавальним клубом вперше виконав трюк «мертва петля».
Ось так більше ніж сто років тому в Києві провели грандіозні, урочисті та новаторські спортивні змагання.
Автор: Марина Пєтушкова
для ІНФОЛАЙФ
