3.6 C
Kyiv
Вівторок, 27 Лютого, 2024

«Ну, так получілось», – Лозовий про священні боби, каву та борщ

Художник, заступник лідера Радикальної партії Ляшка Андрій Лозовий часто пише блоги та своєрідні есеї на власній сторінці у ФБ. Видання “РадіоТрек” періодично публікує її на своєму сайті.

От і цього разу журналісти пропонують вашій увазі досить своєрідний доробок Лозового: в ньому багато алюзій, хронологічних пластів та різноманітних героїв.

Той, хто розгадає цю символічну шараду, вочевидь зможе розраховувати від Лозового на приз.

(Правопис автора – збережено)

“сидю працюю в кав‘ярні на Воздвиженці, яку навіщось назвали Holy Beans. себто по-нашому – «Священні боби». чому і що це значить? мабуть, це знак з неба, що боби справді священні і квасолю таки варто класти в борщ. але, от холєра, мені вкусніше без квасолі. тоді… стоп! все навпаки: не треба класти квасолю в борщ. це ж священні боби, мать вашу! древні єгиптяни теж вважали, шо вони священні. тому їх і не їли. а то не дурні люди були. піраміди ж побудували. отже, в часи Хеопса і Рамзеса ІІ в борщ квасолю не кидали, це можна сказати однозначно.

однак, в 343 році до нашої ери прийшло лихо і до кам’янної хати володаря Єгипту. збулось прокляття одного старого єврея дяді Сьоми, який помер в часи Мойсеєвого переходу. «Моісєй мудак, – казав онукам дядя Сьома Кац, – придумав оце ж, блядь, шо треба років 35-40, бо три поколєнія має вмерти, шоб наш народ почувствував себе свободним. шоб іздохли усі, хто помнить вріміна рабства. каже, це легше помнить, ніж вріміна англійської мови. бо раб по натурі, раб в душі, який морально з тим змирився – він так і залишиться рабом, навіть, якщо дати йому свободу. він цю свободу обміняє на зайву порцію манни небесної. де вона кстаті? шото я опять голодний… може, Моісєй і прав… но хто буде платить мені пенсію, єслі я до неї не доживу?.. ей, молодьож, шо ржете із старого пердуна? зря, суки. третє покоління рабів – ето ви. ано як облизнулися, як про манну почули. отож. …а вообщє, в усьому винуваті мøскалі і єгіптянє, шоб у них усьо розвалилося к їбєням, оглашаю саме страшне проклятіє – пульса-де-нурра – їм, а также Аріелю Шарону».

…пройшли роки, бо час, як річка Ніл, тече напрочуд швидко. і от правитель Нектанеб ІІ сів обідати, подивився на стіл і смачно облизнувся. він певно і не здогадувався, що сталось нечуване. всім зрадам – зрада. зусиллями підступних інтриганів з клану таємних жерців Сета і профспілки підприємців базару 1 кілометр в Луксорі. до фараонового столу подали, уявіть собі, борщ з квасолею! одна ложка – і Нектанеб одразу зрозумів, що щось не так. подумав: «минула мене лиха година! траванули «новічком», тварі! таки добрались до мене, антрєганти блядські!». фараон не розумів масштаби катастрофи. квасоля в борщу знищила тисячолітню цивілізацію. з’явились глазасті чілавєчкі (не зільоні, ібо з Персії, і якого цвєта – точно не ізвєстно), та й анексували давній і здавалося б вічний Єгипет. однак перський цар Артаксеркс ІІ не знав, що у повній версії прокляття дяді Сьоми були слова, популярні через тисячу років в Бердичеві і Нью-Йорку: «жадность фраєра згубіла!». цар був жадібний, ніби Єфімовна з Привозу чи типовий український олігарх.

Артаксеркс ІІ побачив розкішно накритий стіл повєржонного врага. «о, нада ж таке діло замочить!» – подумав. дьорнув перші пійсят і вирішив закусити – ой, лишенько – борщем з квасолею. додавши для красивішого відтінку борщевої червонності свіжої крові єгипетських младєнцев. він же не знав, що пожирає священні боби. ще пощастило, що був у нього цікавий радник типу Левенця або Шувалова. ім’я – невідоме. майже вчасно зрозумів, що сталась біда. повідомив – і Артаксеркс сплюнув. потім із вдячності переписав на радника 25% піраміди Хеопса і крокодилячу ферму «Наша Гена» в селищі міського типу Ком-Омбо.

але ж борщ з квасолею таки провів кілька секунд в ротовій порожнині перського царя. відтак прокляття дяді Сьоми Каца спрацювало частково. Артаксеркс ІІ Мненон з династії Ахеменідів, старший син самого Дарія ІІ (це ще круче, ніж Віктор Янукович-молодший і навіть, ніж Саша Стоматолог), завойовник, який віджав на користь Персії величезні території розміром у тисячі й тисячі Межигір‘й – раптом став імпотентом. це неабияк засмутило його 336 дружин і наложниць (у них і так був секс в кращому випадку раз на рік-півтора). а 150 синів порадувались – на менше рил буде ділити віджате татом майно. скільки було доньок – невідомо. там тоді жінок за людей не вважали, а про Стамбульську конвенцію в Перському царстві навіть не чули.

частково, але воно таки спрацювало. пріснопам’ятне прокляття дяді Сьоми з спілки політичних мігрантів на чолі з Мойсеєм, позашлюбним сином фараонші. через 15 років Єгипет перевіджав Олександр Македонський. борщ з квасолею до того часу давно скис і його вилили в Ніл безпритульним крокоділам.

проте, через якийсь час трапилось непоправне. оскільки Олександр зловживав алкоголем і жирною їжею та алкоголем, він якось начудив по п’яні, коли не було чим закусити. це було страшно. так, ви здогадались. він закусив холодну горілку гарячим борщем, де були священні боби. і все – пиздець імперії. захворів на панкреатіт й швидко згорів від його ускладнень в 323 році до н.е. законних дітей не було. полководці з оточення, які отримали всю повноту влади – через два роки пересрались гірше, як помаранчева команда в 2005 ери нашої…

тому не варто класти квасолю в борщ. краще покладіть туди за старовинним українським рецептом копчену грушу й чорнослив. кажуть, такий борщ любили Конфуцій і Ернест Хемінгвей. а я вперше такий спробував років сім тому у Dmytro Borysov поруч із «Holy beans» на Андріївському узвозі в КАНАПА. спробував і зрозумів – це любов на все життя. взагалі не любити може лише людина, в якої нема ні серця, ні розуму. але квасоля нівелює його велич, як панкрєатіт Олександра Завойовника.

p.s. спитав, чому кафе так називається, красиву дівчинку із кульчиком у носі й тонесенькою косичкою серед темно-рудих пасм. вона стояла за барною стійкою, чарувала над масала-чаєм, а звати її Настя. «ну, так получілось» – відповіла вона. і справді, ну, так і получілось. але я думаю, що вони щось знають. і ніколи не кидають в борщ священні боби.”

Автор цього натхненного опусу, вочевидь, був би радий вашим коментарям і розгадкам.

ПО ТЕМІ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

ОСТАННІ НОВИНИ

ПОДІЛИТИСЯ З ДРУЗЯМИ

ми у соцмережах

10,086Вентиляторитак