Мандруючи Україною. Вас неодмінно здивує Корсунь-Шевченківський

Що ви знаєте про містечко Корсунь-Шевченківський, що знаходиться між Києвом та Черкасами? А між тим, це одне із найстаріших українських поселень, що бачило князівські дружини, орду хана Батия, Богдана Хмельницького, польських князів та російських дворян, Тараса Шевченка, став місцем проведення важливого бою під час Другої світової війни. Невеличке провінційне містечко має багато сюрпризів.

Історія поселення

Згідно з літописами, поселення було засноване у 1032 році князем Ярославом Мудрим. Воно було частинною оборонної лінії, що мала захищати Київську державу від набігів кочових племен. Назву Корсунь йому дали священики Десятинної церкви, бо навколишня природа нагадала їм рідний кримський Херсонес (Корсунь). Перші згадки про місто Корсунь на річці Рось датуються 1169 роком. У 1240 році місто було зруйноване ватагою хана Батия.

Корсунь-Шевченківський на малюнку Наполеона Орда

Довгий час про місто не було ніяких згадок, аж поки у 1580 році польський король Стефан Баторій наказав побудувати в поселенні палац. Корсунь отримали в подарунок брати Вишневецькі Олександр та Михайло. У 1585 році поселення отримало Магдебурзьке право. У 17 сторіччі в ньому мешкало більше людей ніж у Черкасах і Білій Церкві.


Корсунь став важливим козацьким містом. Там мешкало багато козацьких старшин та реєстрових козаків. Під час Визвольної війни 1648-54 років у місті розмістився найбільший козацький полк. У травні 1648 року біля Корсуня відбулась велика битва, що стала першою значною перемогою Богдана Хмельницького. До речі гетьман мав там власний маєток. І у Корсуні ним було написано 16 листів, 3 універсали та 1 наказ.
Після смерті Хмельницького у місті над Россю відбулась козацька рада, на якій новим гетьманом став Іван Виговський. Почався складний період української історії, що має назву «Руїна». У 1660 році Юрій Хмельницький в цьому ж місті присягнув на вірність польському королю, в результаті Україна розділилася на дві частини: Лівобережну та Правобережну.

Діорама Корсунської битви

У 18 сторіччі місто було одним із центрів гайдамацького руху. Загони повстанців декілька разів захоплювали Корсунь. До 1775 року містом над Россю володів князь Яблунський, потім воєвода Каспар Рогалинський, у 1780 році поселення перейшло у власність польського князя Станіслава Понятовського. Почався розквіт міста.

Саме Понятовський розпочав будівництво палацу та парку. Коли місто приєдналось до Російської імперії, Павло I подарував його своєю міністру юстиції Петру Лопухіну. Протягом 19 сторіччя відбувалось будівництво та облаштування палацу і парку. В результаті Корсунський палац та парк були визнані одними із найкращих в Україні. У 1859 році до міста приїхав Тарас Шевченко.

“В Корсуні”. Т.Г. Шевченко

Щоправда, у 20 сторіччі маєток націоналізували. З приходом радянської влади у місті з’явилася одна із перших в Україні «малих» ГЕС.


Під час Другої світової війни в палаці був то радянський, то німецький госпіталь. Тоді про Корсунь знов говорили у всіх куточках країни. Там відбулася масштабна битва, де Червона армія оточила та розбила 80-ти тисячне німецьке військо.


Сьогодні Корсунь-Шевченківський є адміністративним центром однойменного району в Черкаській області. Та він і досі зберігає сліди свого бурхливого минулого.

Маєток князів Лопухіних-Демідових

Будівництво палацу тривало понад 100 років. Воно почалося собі у місті літню резиденцію. Через 17 років у Корсуні змінилася влада і недобудова перейшла до російського князя Лопухіна. Він одразу почав робити реконструкцію. Зокрема змінив в’їзні ворота, добудовані вежі, з’явився паркан. На даху південно-західної частини був облаштований зимовий садок. А недалеко побудована лютеранська церква. Маєток побудований у стилі неоготики з елементами російського романтизму. Володарі були колекціонерами і згодом зібрали велике зібрання предметів розкоші. На стінах висіли фамільні портрети, написані Брюлловим і Боровиковським. У 50-х роках 19 сторіччя маєток Лопухіна була однією з найбагатших у Європі.

У 1917 році палац націоналізували. У 1927 році там знаходився Дім відпочинку залізничників. Цінні розписи на стінах замалювали фарбою. Потім маєток перетворювався то на радянський, то на німецький госпіталі. А у 1945 році в палаці відкрили Музей Корсунь-Шевченківської битви.

Сьогодні палац продовжує функціонувати як музей. Там розміщені експозиції присвячені не лише Другій світовій, а й історії міста.

Корсунь-Шевченківський ландшафтний парк

Це справжня перлина міста, пам’ятник садово-паркового мистецтва. Він був закладений у 1782 році за наказом князя Понятовського. Розміщений на декількох островах річки Рось. Цікаво, що чіткої структури парк не має. Він створений не людиною, а силами природи. У 1787-1789 року велись роботи по облаштуванню парку. Тоді були встановлені численні альтанки та лавки, давньогрецький храм, єгипетський храм, тріумфальна арка. Був облаштований невеликий зоокуток з павами та фазанами. На початку 20 сторіччя Корсунський парк був відомий на всю Україну.


З приходом радянської влади він отримав нове ім’я: «Парк імені Леніна» та почав приходити в запустіння. Лише у 80-тих роках 20 сторіччя його почали приводити до ладу. Там була проведена масштабна реконструкція.

На території парку є скульптурна композиція «Янталка». Згідно з місцевою легендою поляк Ян приїхав до Корсуня та покохав кріпосну Наталку. Але їм не дозволили бути разом. І тоді закохані вчинили подвійне самогубство.


Всього у парку росте близько 300 видів рослин. Із них 250 – лікарські. Там є софора японська, самшит вічнозелений, угорський бузок, катальпа і навіть гінкго, яке посадила у 1916 році імператриця Марія Федорівна.

Проте найбільша гордість – це старовинний каштан, під яким сидів Тарас Шевченко.
На території парку влаштована виставка техніки часів Другої світової війни.

Каштан Шевченко


Пам’ятник Росичу

Ця скульптура одна з найбільших в Україні. Могутній, велетенський богатир Росич стоїть на острові Зеленому посеред Росі. Він був побудований у 1982 році архітекторами Кунцевичем та Микитенко. Велет стоїть в обладунках, зі списом і уважно дивиться за горизонт. Цікаво, що до монумента неможливо дістатись суходолом, можна лише підплисти на човні.

Гранітні пороги на річці Рось

У Корсунь-Шевченківську Рось виглядає дуже мальовниче. Гранітні валуни, розкидані прямо у річищі, утворюють пороги, водоспади, природні басейни. Восени та осінню можна насолоджуватися виром води, що пролягає повз хаотично розкидане каміння. А літом провести не одну годину насолоджуючись прохолодою річки та природним аквапарком.

Отже, Корсунь-Шевченківський вартий уваги. Він цікавий, самобутній, та нерозривно пов’язаний з українською історією.

Автор: Марина Пєтушкова 

для ІНФОЛАЙФ

Інші статті автора

загрузка...
Загрузка...

Реклама

загрузка...

Поширюйте матеріал

Загрузка...