Досить рідко можна почути схвальні відгуки про місцеву владу, проте київський губернатор Іван Фундуклей став улюбленцем мешканців Києва. І причина цього не в коштовній піар-компанії чи у видовищних акціях. Іван завоював прихильність містян виключно своїмі справами. Виявляється, так теж можна.
Він единий син вельми заможного підприємця з Одеси. Проте батько тримав Івана на голодному пайку, він вважав, що лише важка праця зуміє сформувати характер сина. Ніяких простих шляхів, у тридцять років Іван працював дрібним чиновником на Одеській пошті, а потім в канцелярії кабінету міністрів у Петербурзі. Згодом молодий юнак повернувся додому та пішов працювати помічником до генерал-губернатора князя Воронцова. За сім років він зумів довести свому роботодавцю, що вартий довіри і отримав призначення волинського віце-губернатора. Після смерті батька, він став єдиним нащадком значного спадку. Тоді його помітив київський губернатор Бібіков та запросив до себе. Звісно його більше цікавили гроші молодого чиновника, однак це рішення стало вирішальним у кар`єрі Івана Фундуклея.
В 1839 році він став виконувати обов`язки київського громадянського губернатора.
І на цьому посту зробив багато добрих справ.
Наприклад, за свій рахунок відремонтував губернаторський будинок. Завів звичай, щоб заможні землевласники назначали поліцейським річні зарплати. Оскільки губернатор вважав, що якщо багатії міста не будуть платити поліції, то вона отримає свої кошти від злочинців. Налагодив податкову службу, покращив умови утримання у в`язницях. За його рахунок вперше поклали брущатку на Андріївському узвозі. За його участі та його коштом були створені та видані перші фундаментальні дослідження по історичній топографії та статистиці Києва. Він взагалі був вельми щедрою людиною. Часто допомагав містянам, проте робив це в приватному порядку, без публічного розголосу.
Фонтан «Іван», на Хрещатику
Цікавий факт. В адміністрації працював чиновник Попов. І одного разу у нього виявили нестачу державних коштів у сумі 20 000 рублів. Виявилось, що він взяв ці гроші, щоб побудувати на них будинок і потім повернути. Іван Фундуклей не звільнив невдаху. Він вніс гроші, залишив Попова на службі, а будинок забрав собі (він знаходиться на розі Богдана Хмельницького та Пушкінської). Пізніше губернатор безкоштовно передав його у власність першої загальної жіночої гімназії. Їй дали назву «Фундуклеєвська».
Фундуклеївська гімназія
Взагалі, ще при житті Івана на його честь назвали вулицю та призначили почесним громадянином Києва. Такої шани губернатори майже ніколи не мали.
Іван Фундуклей знав багато іноземних мов, гарно грав на фортепіано, був далекоглядним та справедливим губернатором.
Автор: Марина Пєтушкова
для ІНФОЛАЙФ
