Цього дня, 10-го червня 1990-го року, у небі над Англією стався інцидент – капітана повітряного судна, 42-річного Тімоті Ланкастера наполовину викинуло з кабіни.
Пілоти до того часу розслабили ремені безпеки на плечах, а Ланкастер – і поясний ремінь.
Ліве вітрове скло, яке тільки-но встановили, відірвалося від фюзеляжу. Як пізніше встановили, 84 з 90 болтів були меншого,ніж треба, діаметру. Їх встановив очільник зміни, не розібравшись, які саме він взяв на складі.
Скло не витримало різницю у тиску ззовні та всередині. Ще 6 болтів були на 2,5 мм довші, ніж треба.
Ланкастера повітряним потоком вирвало з крісла, він наполовину застряг над носом лайнера. Другий пілот передав сигнал SOS та почав аварійне зниження. Один з бортпровідників почав страждати від переохолодження.
Очі капітана навіть не кліпали, тому його спочатку вважали загиблим. Втім, команда продовжувала тримати тіло, щоб воно не потрапило у двигун.
Літак сів у Саутгемптоні о 7:55 ранку, через 22 хвилини після початку екстреної ситуації. Евакуації, крім Ланкастера, не проводилось, пасажири покинули літак через звичайні виходи. Ланкастер відбувся обмороженням, забоями, переломом правої руки та пальця на лівій.
Через 5 місяців він знову літав.
З 87-ми людей на борту, всі вижили. Другий пілот Атчінсон та бортпровідник и Огден та Гіббінс були нагороджені.
