Це вже друга авторська пісня, написана українською. Зараз це те, що я можу зробити для підтримки людей, тієї ситуації, в якій ми всі опинилися.
Не знаю, як для вас, але для мене музика навіть у самій, здавалося б, непроглядній пітьмі, є промінцем світла, яке веде за собою і не дає згаснути. Тому я просто продовжую бути вірним собі та йти далі. Ця пісня-рефлексія на моє минуле. Розуміння того, що було раніше, усвідомлення та прийняття. Ми починаємо цінувати щось лише тоді, коли втрачаємо, а буває вже пізно. Війна все розставила по своїх місцях: той, хто здавався близькою людиною, став максимально чужим і навпаки: абсолютно чужі люди стають ближчими за рідних. Кохання стає тільки міцнішим у важкі часи, тепер я це точно знаю. Що б не сталося, я ставатиму тільки сильнішим, шляху назад немає. Останні слова фільму “Не дивіться нагору” добре реалізовують головну концепцію цієї пісні: “А якщо подумати, у нас було все”.
Сподіваюся, що мої пісні та сенс, який я в них вкладаю, дають вам якісь позитивні емоції та допомагають усвідомити очевидні, але такі значущі для нас речі, як віра в себе та своїх близьких, любов до Батьківщини і добро, яке завжди повинно бути безоплатним. Якщо моя пісня змінила світосприйняття на більш краще, більш позитивне хоча б для однієї людини, то все було недаремно.
Попри все, буду творити далі, організовувати благодійні концерти, допомагати своїм близьким, а також всім тим, хто потребує допомоги і кому я можу дійсно допомогти.
