Співробітники Чорнобильського заповідника випустили на волю у зоні відчуження молодого бобра, який загубився та вийшов до людей.
Жителі села Дитятки, що розташоване на межі зони відчуження, знайшли тварину, яка сиділа в купі хмизу на центральній вулиці поселення. «Річ у тім, що по весні відбувається розселення молодих особин, які залишають батьківські угіддя та йдуть шукати собі власне місце у світі. Саме в цей час вони потрапляють у різні пригоди: з ними відбуваються нещасні випадки, їх атакують хижаки або вони заходять у місця, де нема води. Так і вийшло з нашим бобром», — розповіли у заповіднику
Команда порятунку тварин у Києві відловила водного гризуна та доставила у Притулок для диких тварин, що розташований під Борисполем. Бобра оглянув ветеринар і зробив щеплення проти сказу. Протягом двох тижнів за ним спостерігали співробітники притулку. Ознак сказу не виявили, травм і захворювань теж. Тварина перебувала у стресі, однак швидко прийшла до норми.
У вівторок, 13 квітня, науковий співробітник Чорнобильського заповідника Сергій Домашевський забрав бобра з притулку та привіз його до зони відчуження. Місце для випуску обрали раніше — це закинута меліоративна система біля села Новосілки. Її розміри дозволяють тварині обрати різні типи оселищ — від зарослих каналів та старого торфовища до численних озер та стариць у заплаві річки Уж.
У Чорнобильському заповіднику розповіли, що на Поліссі бобер мешкав з давніх часів. Промислове використання виду відмічається вже в X ст. Внаслідок надлишкового промислу у XVIII ст. почались негативні зміни в чисельності та розселенні бобрів. Надалі, через надмірну експлуатацію, до середини XX ст. вид зменшив свою чисельність та перебував на межі зникнення.
Знадобилась охорона та штучне розселення для відновлення чисельності бобрів. Зараз на території нашої країни вид є звичайним. Його навіть зустрічають на водоймах посеред великих міст. У зоні відчуження бобер широко розповсюджений. Сліди його діяльності можна зустріти на будь-якому водному об’єкті. Найбільш відома боброва хатка побудована на березі підвідного каналу навпроти адміністративно-побутового комплексу ЧАЕС.
Екологи називають цю тварину ключовим видом або екосистемним інженером. Завдяки своїй діяльності — побудові загат, спорудженню дерев біля водотоків — вони змінюють гідрологічний режим і створюють необхідні умови для існування багатьох видів (від копитних до водних безхребетних). Під час великих пожеж 2020 року боброві греблі рятували від знищення рослинність.
