Мандруючи Україною. Старовинні фортеці в Мукачево

Любите оповідки про лицарів, кохання, військові подвиги, облогу? І якщо це все ще в декораціях старовинного палацу? Якщо так, то вам потрібно у Мукачево. Оскільки в самому місті та його околицях є три неймовірні палаци. І кожен з них має свої таємничі історії.

Замок «Паланок» в Мукачево

Велична фортеця, яка височіє над містом – це своєрідний символ Мукачево. Сам населений пункт знаходиться на рівнині по обидва береги річки Латориці. А «Паланок» розташований на горі вулканічного походження. Саме навколо твердині і виросло місто. У літописах немає точної дати заснування фортеці, проте достеменно відомо, що в XI столітті вона вже була.
Що означає назва «Паланок»? Цим словом називали дубовий частокіл, яким обносили рів навколо фортеці. За частоколом знаходились домівки ковалів, столярів, зброярів, та інших майстрів, що працювали у замку.

Загальна площа фортеці складає 14 тисяч квадратних метрів. Це і не дивно, в ті буремні часи «Паланок» служив прихистком для мешканців містечка під час нападу ворогів. Під стінами та баштами досі існують таємні підземні переходи, по яким проходили люди та домашня скотина.

Фортеця поділена на три частини: верхню, середню та нижню. Верхній палац найдавніший. На шість метрів нижче знаходиться середня тераса, що була побудована пізніше. На десять метрів нижче розміщений нижній палац, створений у XVIII сторіччі.
«Паланок» має драматичну історію. До речі, за весь час свого існування його ні разу не брали штурмом. А спроби були, і не одна. Найбільш тривалою була облога австрійським військом. Вона тривала три роки з 1685 до 1688 року. Замком на той час володіла угорська княгиня Ілона Зріні. Вона очолювала національно-визвольний рух Хорватії та Угорщини проти Австрійської імперії.

Облога тривала доти, поки у палаці були запаси їжі. Після їх закінчення Ілона Зріні підписала капітуляцію. Її закрили в монастирі, а сина відправили до Чехії.
Через 15 років після тієї облоги вже дорослий син Зріні Ференц II Ракоці очолив визвольний рух. Він зазнав поразки та повернувся до палацу, де пройшло його дитинство. Проте вже в якості в’язня. «Паланок» став політичною в’язницею.
У 2008 році над фортецею з’явився монумент орла, що тримає меч. Він символізує боротьбу угорців за свою незалежність.

Фото: Роман Пєтушков

Сьогодні «Паланок» є музеєм. Його не треба брати в облогу, за невелику вхідну плату всі охочі можуть потрапити всередину середньовічної фортеці. На території музею є не лише експозиції, але й працює сувенірна крамниця і кафе. А у погребі можна замовити дегустацію закарпатських вин та придбати найсмачніше.

Палац «Сент-Міклош» в Чинадійово

Містечко Чинадійово знаходиться за 12 кілометрів від Мукачева. Раніше воно мало назву «Сент-Міклош» (Святий Миколай). Проте у 1944 році Закарпаття стало частиною СРСР, романтичну назву змінили на «Чинадійово», але палац зберіг своє перше ім’я.

Фото: Роман Пєтушков

Порівняно з «Паланком», палац невеликий, має два поверхи, дві башти. Побудували твердиню у XIV столітті за наказом барона Переньї.
Причому, хоча барон і почав будівництво, але закінчував його інший володар. Річ у тім, що «Сент-Міклош» не був родовим гніздом. Земля переходила з рук у руки разом з твердинею, що на ній знаходилась. Довгий час там панували угорські аристократи.
Зокрема Ілона Зріні, про яку ми згадували раніше. У «Сент-Міклоші» вона зустрічалась із своїм коханим графом Імре Текелі. Чоловік був аристократом із Трансільванії, головою повстанців куруців. Жінка була на 14 років старшою за коханого, але це не заважало їх почуттям.

Після того, як армія Ференца II Ракоці зазнала поразки, фортеця опинилась під владою австрійців. Кайзер подарував ці землі родині Шенборнів.
У 1939 році почалась реставрація палацу, в одній із стін знайшли людський скелет. Хто це був – не відомо. Під час Другої світової війни «Сент-Міклош» був в’язницею німців. А після її закінчення за радянської влади у давніх стінах розмістилась сільрада.

Сьогодні палац знаходиться у державній власності. Завдяки зусиллям громадського об’єднання “Калган-А» та зокрема художнику Йосифу Бартошу майже зруйнована фортеця була відреставрована. Там проводяться екскурсії, виставки, працює туристичний центр. Плата за вхід до «Сент-Міклоша» невелика, кошти йдуть на продовження реконструкції.

Крім того, щорічно в третю неділю травня там проходить фестиваль «Срібний Татош». Тоді перед палацом вирує життя, розбивається табір, проходять поєдинки на мечах, змагання із стрільби з арбалетом. Можна скуштувати старовинні страви, взяти участь в майстер-класах та придбати цікаві речі. А з настанням ночі влаштовується ефектне вогняне шоу.

Палац графів Шенборнів

Цей маєток більш відомий під назвою санаторій «Карпати». В старовинних стінах палацу Берегвар сьогодні відновлюють здоров’я хворі на серцево-судинні захворювання.

Першими володарями цих земель була родина Баторі. Стефан Баторі був польським та литовським монархом. До речі, його племінниця Ержебет була тією самою «кривавою графинею», що за легендами приймала ванну з крові молодих дівчат. Але облишимо чутки і повернемось до фактів. Софія Баторі подарувала землі своїй невістці Ілоні Зріні. Ну а після невдалого угорського повстання вони перейшли до австрійської корони.
В кінці XIX сторіччя ці землі були подаровані родині Шенборнів. В той час був дуже популярним стиль «неоромантизм». І будуючи свою заміську резиденцію, володарі замовили саме «неоромантичний» маєток. Архітекторам все більш ніж вдалось. Споруда нагадує палац із лицарського роману.

До речі, вона побудована по астрономічному принципу. Кількість вікон дорівнює 365 і одне замуроване на випадок високосного року. Димарів у маєтку 52, за кількістю тижнів у році. Палац має 12 входів. А його кути прикрашають 4 башти.
Навколо палацу розбили сад-дендрарій, він займає 19 га. Там і досі ростуть італійські гліцинії, тиси, магнолії, сакура. В глибині парку є Джерело Краси з цілющою мінеральною водою.

Фото: Роман Пєтушков

В центрі саду викопане озеро. Його обриси нагадують карту Австро-Угорської імперії того часу.
Останнім володарем маєтку був граф Георг-Ервін фон Шенборн, який поїхав з Мукачево у 1944 році. Напередодні війни рейх міністр авіації Третього Рейху Герман Геринг мав плани придбати для себе казковий палац Шенборнів. Але цим планам завадив президент Карпатської України Августин Волошин.
Після війни палац став використовуватись як дім відпочинку, пізніше – як лікувальний санаторій. Ним він залишається і тепер.

Парк відкритий для відвідування туристами. Всередині палац роздивитись не вдасться, для екскурсій відкриті бібліотека та камінна зала.

Отже, за лицарськими казками не потрібно їхати далеко. Єдина порада: ліпше в один день відвідувати одну фортецю. Щоб отримати максимальне задоволення.

 

Автор: Марина Пєтушкова 

для ІНФОЛАЙФ

Інші статті автора

Загрузка...

Поширюйте матеріал

Загрузка...